ЄДИНОРІГ

ЄДИНОРІ́Г, ро́га, ч.

1. Рідкісна морська тварина з родини дельфінових з довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал.

2. Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом.

3. Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої прикрашений вилитою фігурою міфічного звіра з рогом. — Братчики, до гармат! — закричав Гулик. З ним було до десятка старих гармашів, які одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби (Добр., Очак. розмир, 1965, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 496.