ЄДАМАШКА

ЄДАМА́ШКА, и, ж., заст. Те саме, що адама́шка 1. Де ж твої, пане Саво, сукні, єдамашки, Що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? (Чуб., V, 1874, 966).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 495.

Єдама́шка, ки, ж. = Адамашка. А де ж твої, пане Саво, сукні-єдамашки, що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? Чуб. V. 966. Знімали з себе жупани-лудани, блаватаси й єдамашки. К. ЧР. 358.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 466.

єдама́шка = єдама́шок див. адама́шка.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 213.