ЯНТАР

ЯНТА́Р, ю́, ч.

1. Скам’яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння тощо. Наука довела, що янтар — смола рослинного походження. І справді, при розтиранні янтарю відчувається запах сосни (Наука.., 6, 1963, 21); Бошняк бачив багато янтарю, який добувають у великій кількості на східному березі Сахаліну (Видатні вітч. географи.., 1954, 88); *У порівн. Яблуко лежить передо мною — Світле, аж прозоре, мов янтар (Рильський, III, 1961, 79); Осінні вечори прозорі, як янтар (Мал., Полудень.., 1960, 82).

2. Виріб з цієї смоли. Я й досі пам’ятаю,.. де ярмарок стояв.. Бачу ті столички, де розкладені коралі, янтарі, усякі сережки, і персні, і бісери (Вовчок, VI, 1956, 230).

3. перен. Те, що кольором, блиском, прозорістю нагадує таку смолу. Тяжко звисатиме гілля нових садів під пурпуром і янтарем повних, налитих сонцем і вологою плодів (Рильський, III, 1956, 27); Я пішов. До ніг хилились трави в блиску янтарю (Сос., II, 1958, 317); *Образно. Степи ще горіли в надвечірніх янтарях спеки (Гончар, Таврія, 1952, 363).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 646.