ЯЛОЗИТИСЯ

ЯЛО́ЗИТИСЯ, о́жуся, о́зишся, недок., розм.

1. Забруднюватися чим-небудь; // Тертися об щось. Полізли [п’яні багачі] цілуватися спершу з Рябченком, а тоді й сами проміж себе. Плечі штовхалися, червоні обличчя стулялися, ялозились одне об одне замащеними вусами й бородами (Гр., II, 1963, 319).

2. перен. Дуже довго займатися якоюсь справою; возитися. В ставочку Пліточка дрібненька Знічев’я зуздріла на удці черв’яка.— Вовтузиться, ялозиться і пріє,— ..та ротеня таке узеньке, бач, Що нічого не вдіє (Г.-Арт., Байки.., 1958, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 644.

Ялозитися, жуся, зишся, гл. Испачкиваться во что либо жирное; тереться около чего либо. Ну чого б се я коло такої, нечисті ялозився? Прилуц. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 540.