ЯЛОВИЙ

Я́ЛОВИЙ, а, е.

1. Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин). Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий [кращий], як у других, і корів нема ялових (Стор., І, 1957, 58); // перен., розм. Який не має дітей (про жінку). Штефан.. мав дружину — бездітну Марію.., яку образливо прозивали яловою княгинею (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 41); П’ять років не мав Коваль Андрій дитини, Хима ялова ходила (Кач., II, 1958, 11).

2. розм. Неродючий (про землю). Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить (Укр. присл.., 1963, 246); Ішли [люди на сход] ліниві, сірі, важкі, наче груддя. ялової землі, яка їх зродила (Коцюб., II, 1955, 98); Краще ялову ріллю самому орати, як із буйної хопту полоти… (У. Кравч., Вибр., 1958, 395).

3. перен., розм. Пустий, безпредметний, нікому не потрібний. Ви побоялись ризикувати.. А тепер.. непрошені приходите з своїми яловими порадами … (Вільде, Сестри.., 1958, 147); // Те саме, що ма́рний¹ 1. Покину човен, пхну ногою, відпекаюсь ревучих хвиль та в тебе відпічну [відпочину] в спокою, позбувшись ялових зусиль (У. Кравч., Вибр., 1958, 47).

4. Вигот. із шкіри великої рогатої худоби. Ялові ремінці підтримували каски (Ле, В снопі.., 1960, 204).

ЯЛО́ВИЙ, а, е, діал. Ялиновий (у 1 знач.). За селом в яловім бору Важке гудіння пронеслось (Фр., X, 1954, 314).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 643 - 644.

Яловий, а, е.

1) Безплодный (о скотѣ), гулевой. Ялова кобила. Вас. 197. В убогого одна корова, та й та ялова. Мнж. 169. Ялові воли. Полт. У ялової корови молока не випросиш. Ном. № 5246.

2) Безплодный (о почвѣ, растеніи). Ромен. у. Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить (т. е. нуждается въ удобреніи). Ком. Пр. № 525. Яловий лопух. Борз. у.

3) Не употребляющійся. Яловий міст — мостъ черезъ который не ѣздятъ. Ком. Пр. № 11397. Ялова заставка у млині. Тотъ шлюзъ, который употребляется только иногда для спуска воды, а не для работы. Черк. у.

Яловий, а, е. = Ялиновий. Будуй, мати, дім яловий. Гол. І. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 540.