ЯКЩО

ЯКЩО́, спол. умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень до головного; коли. Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей (Номис, 1864, № 311); Ой піду я в гай зелений, Посажу я руту. Якщо зійде моя рута, Остануся тута (Шевч., II, 1963, 176); [Аврелія:] Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме (Л. Укр., III, 1952, 286); Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокартини почнемо з пісні (Довж., І, 1958, 69); — Якщо ти її так кохаєш,— хай вона завжди буде з тобою,— сказав він молодому табунникові і віддав йому свій малюнок.— Це запорука того, що колись вона стане твоєю дружиною (Тулуб, В степу.., 1964, 183); // Уживається для приєднання підрядних умовних речень з часовим значенням. Якщо будете в Полтаві восени, то привезіть з собою і «Гамлета» (Мирний, V, 1955, 385); Рука черкнула і кам’яну скіфську бабу.. Звичайним стовпчиком стоїть, для хвіртки припасована… Хтось придумав, закопав біля двору, і тепер навіть вночі, якщо п’яний, йдучи з чайної, наткнеться на цей прикметний стовпчик, то одразу визначить свої координати (Гончар, Тронка, 1963, 43); // Уживається у вставних реченнях з умовним значенням. Кажуть, голод в їх почався,— якщо правда, дуже жаль (Л. Укр., І, 1951, 276); — А скажи, якщо не секрет, що тебе заставило шукати роботу в колгоспі, а не де-небудь в місті, в теплій конторі? (Тют., Вир, 1964, 105); // Уживається в питальних реченнях при невисловленому наслідку. — Як ти думаєш, Миколо, якщо я зніму з позиції таращанців і піду почищу Київ, твої богунці не заважатимуть? (Довж., І, 1958, 196); — Дуже вас прошу,— благав поранений,— не женіть мене звідси в санвзвод..— А якщо зараження? (Гончар, III, 1959, 43).

◊ Якщо́ [вже] на те пішло́ див. піти́.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 642.