ЯКОСЬ

Я́КОСЬ¹, присл. неознач. Уживається при вираженні непевності, невизначеності способу дії; якимсь чином, не ясно, як саме. Хома балакав із сватом та все якось чудно та неспокійно поглядав на стару (Коцюб., І, 1955, 90); Він зрозумів, що велике й чисте кохання палає в серці молодого табунника і треба б якось допомогти йому добитися свого щастя (Тулуб, В степу.., 1964, 179); — Може, якось викрутимось, бо я дивитись не можу, як ти караєшся з оцим лісом (Стельмах, І, 1962, 481); // Те саме, що чому́сь 2. Любий дядьку! Справді мені якось аж дивно, що я ніяк не можу з Вами побачитись (Л. Укр., V, 1951, 31); Якось не тішили моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями та гирлами плавні, що розляглися за річкою в Румунії, ані жовті, залиті хвилею виноградників по підгір’ю шпилясті гори, що тиснуться понад Прутом з сього боку… (Коцюб., І, 1955, 177); Якось йому не щастилося (Фр., IV, 1950, 10); [Андрій:] Ви все якось уникаєте розмовляти про те, що мене найбільш хвилює! (Мороз, П’єси, 1959, 338); // Ненароком, випадково. Приходить жінка получати гроші на дітей..; казначей якось їй і видав замість 6 та 12 карбованців (Мирний, V, 1955, 325); Старшокласники, хлопці й дівчата, розбрелись, позникали в зелених виноградних хащах. І, звісно, це ж була чистісінька випадковість, що Тоня з Віталиком женуть один рядок, дівчина сама якось опинилася в цьому рядку в останню мить (Гончар, Тронка, 1963, 50).

Я́КО́СЬ², присл. часу. Одного разу. З нудьги із двору погуляти Якось, задумавшись, пішла [генеральша], Та аж за царину зайшла (Шевч., II, 1963, 244); Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч. Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, блискучий, повний (Н.-Лев., І, 1956, 53); А якось, коли розмови ущухли, Шевченко заспівав пісню (Тулуб, В степу.., 1964, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 641.

Якось нар.

1) Какъ то. Чудно якось діється між нами. Шевч. 102. Якось сумно, ніби мати покинула хату. Шевч. 111.

2) Какъ то, разъ какъ то, однажды. Царівна та пішла якось на річку купатись. Рудч. Ск. II. 29. Якось приходить він до мене. Раз якось хмара наступила. Глиб.

3) Какъ нибудь. «Як же, каже, не плакать, що батько загадав нам з жінками на бенькет приїхать…. Як я тебе повезу?» — Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо. Рудч. Ск. II. 102.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 539.