ЯЗИЧИТИ
Значення язичити це
ЯЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Розпускати плітки. [Денис:] А задля чого випитують? Щоб було про віщо язичити (Кроп., II, 1958, 457); — Сестричко, голубко, я таке й таке погане про твого молодого знаю, чула.— ..Та, може, то ще брехня! Хто язичить, а ти й собі,— мовляла Лисавета (Григ., Вибр., 1959, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 630.
язичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to feel hungry | язичити |
язичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| yazychyty | yazychyty | yazychyty |
язичити Рід - дієслово, недоконаний вид
язичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | язичу | язичимо |
| 2 особа | язичиш | язичите |
| 3 особа | язичить | язичать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | язичитиму | язичитимемо |
| 2 особа | язичитимеш | язичитимете |
| 3 особа | язичитиме | язичитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | язичив | язичили |
| Жіночий рід | язичила | |
| Середній рід | язичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | язичмо | |
| 2 особа | язич | язичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | язичачи | |
| Минулий час | язичивши |
язичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |