ЩУПАЧОК
Значення щупачок це
ЩУПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до щупа́к. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких… (Гл., Вибр., 1951, 43); Радість невимовна, коли почуєш ти зо дна міцний ривок: То окунь почепивсь чи й славний щупачок (Рильський, Поеми, 1957, 256); *У порівн. Нагинаючи голову, чоловік вузьким, як щупачок, човником лагодить рибальську снасть (Стельмах, II, 1962, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 610.
Щупачок, чка, м. Ум. отъ щупак.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 530.
щупачок Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| supachok | щупачок |
щупачок Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shchupachok | schupachok | shchupachok |
щупачок Рід - іменник, чоловічий рід, істота і неістота
щупачок Словоформи слова
| Називний | щупачок | щупачки |
| Родовий | щупачка | щупачків |
| Давальний | щупачкові, щупачку | щупачкам |
| Знахідний | щупачок, щупачка | щупачки, щупачків |
| Орудний | щупачком | щупачками |
| Місцевий | на/у щупачку | на/у щупачках |
| Кличний | щупачку | щупачки |
щупачок Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |