ЩЕДРІВНИК
Значення щедрівник це
ЩЕДРІ́ВНИК, а, ч. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Оце так щедрівка,— схопився із-за столу зраділий Гайдим і вискочив з хати. Вслід за ним подалась і мати, несучи в руках хлібину, щоб обдарувати щедрівників (Цюпа, Грози.., 1961, 6); *У порівн. — Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники (Н.-Лев., І, 1956, 609).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 578.
Щедрівник, ка, м. Поющій щедрівку.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 523.
щедрівник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sedric | щедривникы |
щедрівник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shchedrivnyk | schedrivnyk | shchedrivnyk |
щедрівник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
щедрівник Словоформи слова
| Називний | щедрівник | щедрівники |
| Родовий | щедрівника | щедрівників |
| Давальний | щедрівникові, щедрівнику | щедрівникам |
| Знахідний | щедрівника | щедрівників |
| Орудний | щедрівником | щедрівниками |
| Місцевий | на/у щедрівнику, щедрівникові | на/у щедрівниках |
| Кличний | щедрівнику | щедрівники |
щедрівник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |