ШУПИТИ
Значення шупити це
ШУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. шу́плять; недок., розм. Те саме, що розумі́ти 1. [Федір:] Що ж, хоч хлопець і почав там трохи шупить у книжці, коли ж взяв у дяка житіє, та не втне (К.-Карий, І, 1960, 178); Не вміє нічого зробити невістка, а ніже не шупить у господарстві (Барв., Опов.., 1902, 319).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 565.
Шупити, плю, пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Г. Барв. 319. Шупить Сірко, де кабана смалять. Ком. Пр. № 538. Та я то трохи і в картах шуплю. Г.-Арт. (О. 1861. III. 99).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 518.
шупити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| kupiti | шупити |
шупити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shupyty | shupyty | shupyty |
шупити Рід - дієслово, недоконаний вид
шупити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | шуплю | шупимо |
| 2 особа | шупиш | шупите |
| 3 особа | шупить | шуплять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | шупитиму | шупитимемо |
| 2 особа | шупитимеш | шупитимете |
| 3 особа | шупитиме | шупитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | шупив | шупили |
| Жіночий рід | шупила | |
| Середній рід | шупило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | шупімо | |
| 2 особа | шупи | шупіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | шуплячи | |
| Минулий час | шупивши |
шупити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |