ШУМЛИВИЙ

Значення шумливий це

ШУМЛИ́ВИЙ1, а, е.

1. Який видає, утворює шум (див. шум1 1). Левади рідні, голосні, співучі! Стави з шумливими вербами! Дівочі ігрища незабутні! Покидає вас вродлива дівчина (П. Куліш, Вибр., 1969, 279); Тетяна Павлівна стоїть у задумі. Може, згадалось їй дитинство, що пройшло над шумливою Россю в селі недалеко від Корсуня (Цюпа, Назустріч.., 1958, 300); Пінява, висока й шумлива хвиля б’є сердито в берег (Шиян, Переможці, 1950, 116); Над нашим домом пролягає траса. Тут на Москву, на Бухарест, на Прагу Шумливі пролітають літаки (Рильський, III, 1961, 222); Назустріч мені з шумливого різношерстого натовпу виривається квоктання якоїсь старої пані (Кол., На фронті.., 1959, 34); Переважала шумлива, балакуча молодь, тільки біля пасажира з валізкою присів один уже з сивиною на скронях (Панч, Синів.., 1959, 5).

2. Який відбувається з шумом (див. шум1 1), супроводжується шумом. Піхтір скорився, хоч уся душа його рвалася з сумної хати на те шумливе снігове свято школярське (Вас., І, 1959, 164); // Сповнений шуму, пожвавлення, руху, суєти. Яка-небудь шина.. або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики (Коцюб., II, 1955, 7); Закриєш очі — і встають в уяві.. міста шумливі, села прибережні (Гонч., Вибр., 1959, 258); Шумливий базар — місце спродажу рибалками здобичі моря й овочівниками плодів землі — клав на обличчя міста барви теплі, м’які, але яскраві (Смолич, V, 1959, 8).

3. перен., розм. Гучний, розрахований на ефект. Маруся заграла фугу, швидку й голосну. Ломицький підвів голову. Його неприємно вразила шумлива, галаслива, аж криклива музика (Н.-Лев., VI, 1966, 90); Його бачили всюди, створювалося враження, що він бував одночасно в кількох місцях. Як наслідок такої шумливої діяльності, дуже швидко всі до одного на фабриці знали про те, що він проводить важливі експерименти (М. Ю. Тарн., Як на.. ниві, 1958, 90).

ШУМЛИ́ВИЙ2, а, е. Який піниться, вкритий шумом (див. шум2 1); пінявий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 563.

Шумливий, а, е.

1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21.

2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 518.

шумливий Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
noisyшумящий

шумливий Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
shumlyvyishumlyvyishumlyvyy

шумливий Рід - прикметник

шумливий Словоформи слова

Називнийшумливийшумливашумливешумливі
Родовийшумливогошумливоїшумливогошумливих
Давальнийшумливомушумливійшумливомушумливим
Знахіднийшумливий, шумливогошумливушумливешумливі, шумливих
Оруднийшумливимшумливоюшумливимшумливими
Місцевийна/у шумливому, шумливімна/у шумливійна/у шумливому, шумливімна/у шумливих

шумливий Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
835

шумливий в англійській розкладці - ievkbdbq

Цитати української літератури з використанням слова шумливий

"шугнув шумливий, довгий звій стрічок,"Бажан Микола Платонович - Політ крізь бурю

"Ішов під гору вузькою стежкою, що розпочиналася недалеко млина Іванихи Дубихи і обвивала по правій стороні Чабаницю, ховалася чимдалі в ліс, а праворуч вела саме понад край глибокого яру-пропасті, якою гнав якийсь шумливий потік."Кобилянська Ольга Юліанівна - В неділю рано зілля копала...

"Його жартовлива, жвава й шумлива вдача вже ніби входила в свої береги, як входить в свої зелені береги весняний бурхливий та шумливий потік"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Поміж ворогами

"Вольна розмова, вольні думки, жарти на волі, а то й веселі співи часто лилися тут, як вольний весняний шумливий потік ллється в зелених берегах"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Над Чорним морем

"Металеве тіло ракети задрижало, шумливий вир звуків наповнив кабіну"Бережний Василь Павлович - В зоряні світи

"Так живий, шумливий Київ"Олесь Олександр - Ярослав Мудрий