ШТУРМ

ШТУРМ, у, ч.

1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (Фр., VI, 1951, 160); Коли третій штурм було відбито. Сагайдачний зібрав коло себе отаманів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 109); [Касьянов:] При штурмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Дмит., Драм. тв., 1958, 116); Отож настала тиша, коли не брати до уваги окремих штурмів та атак, що відбувалися на різних ділянках фронту з обох боків… (Кучер, Голод, 1961, 81); // перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. Рішучий штурм таємниць крижаного материка почався під час Міжнародного геофізичного року — в 1957-1958 рр. (Наука.., 6, 1962, 46); В штурмі Всесвіту, як і в ряді інших найважливіших галузей наукового й технічного прогресу. Радянським Союз іде в авангарді людства (Рад. Укр., 5.УІІІ 1962, 3); // перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. В жовтні 1917 року ленінська партія більшовиків повела трудящі маси на штурм старого світу (Цюпа, Україна.., 1960. 42); Першими вирушили на штурм самодержавства, за торжество комуністичних ідей російські робітники. Це пам’ятатиме довіку все людство (Рильський, IX, 1962, 149).

∆ Лобови́й штурм див. лобови́й.

∆ Бра́ти (узя́ти і т. ін.) шту́рмом: а) здобувати якесь укріплення рішучою атакою. Міст через Рейн треба було брати штурмом (Загреб., Європа. Захід, 1961, 98); Полки дивізії, підтримані з Литовського півострова, вночі взяли штурмом Турецький вал і переслідують ворога (Ю. Янов., II, 1958, 239); б) активно, рішуче наступати на кого-, що-небудь, домагатися когось, чогось; На штурм¹ — команда розпочинати атаку якогось укріплення. Зробився Турн несамовитий, Ярився, лютував неситий..— На штурм, на штурм! — своїм кричав (Котл., І, 1952, 214); На штурм іти (піти, кидатися, кинутися і т. ін.)- починати рішучу атаку. — Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Тют., Вир, 1964, 261); З усіх боків нестримно кидаються на штурм Давид-городка партизани (Шиян, Партиз. край, 1946, 200).

2. розм. Те саме, що штурмівщи́на. [Ольга:] За цей рік у тебе техніка використовувалась погано, ривки, штурми дали такі цифри (Корн., II, 1955, 162); Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Автом., В. Кошик, 1954, 3); Варя Кочубей думала, що вивчити щось у книжці або розв’язати задачу можна штурмом, однією натугою (Ткач, Плем’я.., 1961, 63).

3. заст. Шторм. Еней кричить, що «я Нептуну Півкопи грошей в руку суну. Аби на морі штурм утих» (Котл., І, 1952, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 549.

Штурм, му, м.

1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. Млак. 79.

2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих. Котл. Ен. І. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 516.