ШТОВХНУТИ

ШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до штовха́ти. Оце було зачеплю її [меншу сестру] або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби (Н.-Лев., VI, 1966, 92); Гуртом сипнули школярі до класу.. Хтось штовхнув діжечку з водою, що стояла тут же, і пообливав одежу (Гр., І, 1963, 243); Марко штовхнув його, підставив ніжку і перекинув долі (Трубл., Мандр., 1938, 37); Десь близько в коридорі гучно грюкнули двері: їх щосили штовхнула осатаніла рука (Шовк., Інженери, 1956, 347); Закричить дитина, зарепетує на свою долю — Уляна тільки вилає та штовхне ногою колиску (Коцюб., І, 1955, 440); — Ось твої «самоварники» йдуть,— весело штовхнула Шуру одна з дівчат (Гончар, III, 1959, 419); Товариш штовхнув хлопця в бік, і він тільки тоді зрозумів, що бовкнув зайве (Тулуб, Людолови, І, 1957, 67); Варвара кинулась до неї, але Параска штовхнула її в груди (Март., Тв., 1954, 131); Вояки штовхнули хлопця до цариці, аби дала наказ, як його покарати (Три золоті сл., 1968, 153); Анатоля делікатно штовхнули до середини й посадовили у куток, за стіл (Кач., II, 1958, 392); Він сяк-так застебнув кітеля, штовхнув на своє місце вістового і, вихопивши парабелума, побіг до виходу (Кучер, Голод, 1961, 412); Я подивилася на нього й байдуже одвернулася. Але щось мене штовхнуло знову подивитись (Ю. Янов., II, 1958, 89); Непереможна сила цікавості штовхнула Сах-но. .. Сахно вдарила веслом і рушила в протоку тунелю (Смолич, І, 1958, 78); — Я не розумію,— казав Соколов полковнику Чайці,— що саме могло штовхнути на злочин звичайного робітника Мюллера? (Собко, Запорука.., 1952, 172); [Аркадій:] Ви що ж, хочете фальшуванням покрити злочинство і мене штовхнути на це? (Корн., І, 1955, 123); Вона [спортсменка] штовхнула ядро на 19 метрів 70 сантиметрів, що є світовим досягненням для залів (Рад. Укр., 16.III 1971, 4); *0бразно. Несподівано, раптом, у чорну тишу щось впало.. Заскакало по листі, збудило повітря, штовхнуло землю і вогко дихнуло просто в лице. Пронеслось шумом, обмило землю і щезло (Коцюб., II, 1955, 209); *У порівн. Чи довго так не тут була,— не знала. Але коли враз збудилася, мов штовхнув хто,— жах перейняв її (Хотк., II, 1966, 218); Він почав читати: — «Глухе село Обухівка, Щербанівського району…»і — але й замовк, бо враз, мов хтось штовхнув із сіней, колихнувся від дверей натовп і в хату влетів Матюха (Головко, II, 1957, 133).

∆ Межи́ пле́чі штовхну́ти див. плече́; Штовхну́ти в се́рце (в гру́ди) — про яке-небудь сильне почуття, що несподівано охопило людину. Від.. доторку до милої рідної дитини відчула, як щось штовхнуло її в серце (Тют., Вир, 1964, 278); Повногубе Маріїне обличчя здивовано повернулося на дверний рип, радісний зойк штовхнув блукача в груди: — Яремочко! (Загреб., Шепіт, 1966, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 541.

Штовхнути, хну, неш, гл. Однокр. в. отъ штовхати. Толкнуть. Ненароком штовхнув Ольгу в лікоть. Левиц. Пов. 130.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 514.