ШПИЛИТИ
Значення шпилити це
ШПИЛИ́ТИ, лю́, лиш, недок., перех. і без додатка. Приколювати що-небудь шпильками; // перен. Пильно розглядати, пронизувати поглядом кого-, що-небудь. Нарешті наважилась [я], скосила очі через плече і побачила: він, Віктор. Стоїть, голову похилив, шпилить мене поглядом спідлоба (Речм., Твій побратим, 1962, 5).
Гу́би шпили́ти — тр саме, що Губу́ (гу́би) копи́лити (див. губа́1). Тим часом до хати сипнули люди. То були переважно бабусі та жінки-сусідки. Вони заходили в хату, мов до церкви, урочисто шпилили губи, звертаючи очі до однієї Наталі (Збан., Переджнив’я, 1960, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 521.
Шпилити, лю, лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 510.
шпилити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| spire | шпилить |
шпилити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shpylyty | shpylyty | shpylyty |
шпилити Рід - дієслово, недоконаний вид
шпилити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | шпилю | шпилимо |
| 2 особа | шпилиш | шпилите |
| 3 особа | шпилить | шпилять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | шпилитиму | шпилитимемо |
| 2 особа | шпилитимеш | шпилитимете |
| 3 особа | шпилитиме | шпилитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | шпилив | шпилили |
| Жіночий рід | шпилила | |
| Середній рід | шпилило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | шпилімо | |
| 2 особа | шпили | шпиліть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | шпилячи | |
| Минулий час | шпиливши |
шпилити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |