ШПАРУНИ
Значення шпаруни це
ШПАРУНИ́, у́н, мн. (одн. шпару́на, и, ж.). Шматки глини, якими заповнені щілини й заглиблення в стінах і на стелі будівлі; штукатурка. Учитель власноручно порався коло пообпадалих шпарун на стінах та на грубі і, закотивши рукава за лікті, щиро примазував рудою й білою глиною (Гр., І, 1963, 241); — Стріху треба було полагодити, бо уже холодним дихає з півночі, незабаром і сніг випаде. А задощить, так шпаруни повимиває, доведеться тобі знову хату чепурити (Кочура, Зол. грамота, 1960, 339); Ревище стояло в волості, бряжчали вікна, лущились шпаруни… (Горд., Чужу ниву.., 1939, 85); Коли Осадчий, слабо захищаючись від Харитини, дописав папірця, дівчина схопила його і, не попрощавшись, вискочила, грюкнувши дверима так, що посипалася шпаруна (Чаб., Тече вода.., 1961, 164); *У порівн. Коли було Тихон.. скаже: ".Позаростають же й вони недоброю славою, пообсипається і усе їх господарство, як і шпаруни коло хати". Гляди, так якраз і є (Кв.-Осн., II, 1956, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 517.
шпаруни Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Speroni | шпаруни |
шпаруни Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shparuny | shparuny | shparuny |
шпаруни Рід - іменник, жіночий рід, неістота
шпаруни Словоформи слова
| Називний | шпаруна | шпаруни |
| Родовий | шпаруни | шпарун |
| Давальний | шпаруні | шпарунам |
| Знахідний | шпаруну | шпаруни |
| Орудний | шпаруною | шпарунами |
| Місцевий | на/у шпаруні | на/у шпарунах |
| Кличний | шпаруно | шпаруни |
шпаруни Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
шпаруни в англійській розкладці - igfheyb
Цитати української літератури з використанням слова шпаруни
"Вже зі стелі сипалися шпаруни, вилітали від повітря шиби, хиталася підлога… але то все було ще тільки від вибухів, що наближалися."Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою
"Вона справді була поганенька: шпаруни пообпадали, хворостяна покрівля (стелі по землянках не буває) погнулась у середину від землі, що на їй було насипано; одно віконце, та й те без шибок, а двері висіли на бік на одній завісі"Грінченко Борис Дмитрович - Батько та дочка
"— А бодай би вас усіх лиха година забрала! — крикнула Стручиха і прожогом кинулася з хати, грюкнувши дверима так, що й шпаруни посипались."Грінченко Борис Дмитрович - Серед темної ночі