ШПАНКА

ШПА́НКА, и, ж.

1. сад. Вишня з великими солодкими соковитими ягодами. Директорша водила гостей і показувала не стільки квітки, скільки огородину та розкішні щепи шпанок-вишень, лутовок, яблунь, морель та груш (Н.-Лев., III, 1956, 232); Увесь сад обсадили [діти] навколо вишнями — простими й шпанками (Донч., V, 1957, 203); Шпанками називають вишні з великими, солодкими, соковитими блідо забарвленими плодами (Колг. енц., І, 1956, 195); // Плід цього дерева; // збірн. Плоди цього дерева. У садку достигала соковита шпанка (Шиян, Баланда, 1957, 142).

2. ент. Шпанська муха. Ясенева шпанка (Lуttа кеsісаtоrіа L.) — золотисто-зелені, іноді синюваті жуки, завдовжки 11-25 мм, з довгими і м’якими надкри-лами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 417); // Невелика накладна темна пляма на обличчі, що служить прикрасою; мушка. Фесенко аж сяв, вичищений, вимитий, рум’яний, з закрученими кучерями на висках, з нафарбованими вусиками та граціозною шпанкою на підборідді (Н.-Лев., V, 1966, 151).

3. с. г. Шпанська вівця. В Живановці було.. багато рогатої скотини, коней і шпанки (Збірник про Кроп., 1955, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 514.