ШКІЛКА

ШКІ́ЛКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до шко́ла 1. Тут [у селі] є і шкілка і народна читальня, тут є аптечка з найпотрібнішими ліками для хорих (Фр., VI, 1951, . 322).

2. зневажл. Те саме, що шко́ла 5. ..борючись з теоріями всіх цих сект і шкілок, Маркс виковував єдину тактику пролетарської боротьби робітничого класу в різних країнах (Ленін, 26, 1972, 43).

3. сад. Ділянка, де вирощують саджанці деревних та кущових рослин; розсадник. А пішли ті сади он звідки. Якось Логвиненко зібрав зернятка кислиць і недалеко від хати заклав шкілку (Хлібороб Укр., 1, 1964, 34); Зупинились [дідусь з хлопцями] біля невеличкої садової шкілки.— Ось тут в мене молоді щепи (Збан., Курил. о-ви, 1963, 146); Є у лісництві і шкілка по вирощуванню саджанців дерев, які потім заселяють не лише ліси, а й парки нашого міста (Веч. Київ, 20. IX 1969, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 474.