ШКВАРКА

ШКВА́РКА, и, ж. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 38); В кімнаті пахло жареним м’ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров’янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Томч., Готель.., 1960, 214); Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Укр. страви, 1957, 247).

∆ Да́ти шква́рки кому, рідко — побити кого-небудь. Як дам шкварки, то буде тобі жарко (Номис, 1864, № 3617).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 473.

Шкварка, ки, ж.

1) Вытопленный кусочекъ сала, вытопка.

2) Дати шкварки. Задать баню, дать трепку. Як дам шкварки, то буде тобі жарко. Ном. № 3616.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 500.