ШИНКВАС

ШИНКВА́С, у, ч., заст. Прилавок (перев. в шинку). За шинквасом з бочками і двома пузатими барилами стовбичила худорлява постать господаря корчми (Кочура, Зол. грамота, 1960, 479); — Ой лишенько! Ой панове! Не бийте хоч столів! — заверещав шинкар, кидаючись з-за шинквасу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 463); Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 354).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 453.

шинква́с — прилавок (перев. у шинку). За шинквасом з бочками і двома пузатими барилами стовбичила худорлява постать хазяїна корчми (Я. Кочура).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 649.