ШЕПТАЛА

Значення шептала це

ШЕПТАЛА́, и́, ж., збірн., заст. Сушені па сонці абрикоси чи персики з кісточками; // Абрикосові або персикові дерева.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 441.

шептала Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
Searsшептала

шептала Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
sheptalasheptalasheptala

шептала Рід - іменник, жіночий рід, неістота,дієслово, недоконаний вид

шептала Словоформи слова

Називнийшепталашептали
Родовийшепталишептал
Давальнийшепталішепталам
Знахіднийшепталушептали
Оруднийшепталоюшепталами
Місцевийна/у шепталіна/у шепталах
Кличнийшепталошептали

шептала Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
734

шептала в англійській розкладці - itgnfkf

Цитати української літератури з використанням слова шептала

"Галина, пораженная, очарованная, стояла молча в каком-то экстазе, она даже побледнела от нахлынувшего восторга и только шептала полуоткрытыми губами:"Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы

"— Немає можливості … — зовсім тихо шептала вона"Самчук Улас Олексійович - Гори говорять!

"Ніч шептала перешерхлими губами:"Воронько Платон Микитович - «Ніч шептала перешерхлими губами…»

"Про щастя, про любов надія там шептала,"Глібов Леонід Іванович - У степу

"«Слава богу! Слава богу!» — шептала вона."Мирний Панас - Повія

"[—Наймайте молебень святому Фролу й Лавру!— шептала черниця молодицям.— Жертвуйте на святі мощі, а гроші давайте мені до рук."Нечуй-Левицький Іван - Кайдашева сім’я

"— Чую, чую, моя дитино! Я знаю — ти слухняний, ти послухаєш своєї матері! — палко шептала Катря, а проте думка про синові заміри не кидала її голови."Мирний Панас - Морозенко

"Вона стояла і несвідомо шептала:"Коцюбинський Михайло Михайлович - У грішний світ

"Як вона шептала, що “люблю”!.."Буряківець Юрій Дмитрович - «Опадає листя на алеї…»

"— Бідний, бідний Володько! — шептала вона й дивилась на його бліде обличчя"Самчук Улас Олексійович - Волинь