ШВЕЙЦАРСЬКИЙ

ШВЕЙЦА́РСЬКИЙ¹, а, е. Прикм. до швейца́рці і Швейцарія. Колонія ся заселена швейцарськими колоністами, що приїхали сюди в 20-х роках розводити виноград (Л. Укр., V, 1956, 61); Свирид Яковлевич знає, що.. недарма зі своєї розкішної швейцарської вілли поїхав оббивати англійські й французькі пороги пришелепува тий гетьман Скоропадський (Стельмах, II, 1962, 15); Він [Жан-Жак Бабель] встановив, що вартість руйнувань, заподіяних війнами, досягає 500 квінтильйонів швейцарських франків (Наука.., 2, 1960, 7).

ШВЕЙЦА́РСЬКИЙ², а, е.

1. Прикм. до швейца́р.

2. у знач. ім. швейца́рська, кої, ж. Приміщення, що примикає до парадного під’їзду; вестибюль. — Номер! — гукав Колісник на всю швейцарську (Мирний, III, 1954, 275); // Кімната швейцара. Вони увійшли в малесеньку квадратну кімнатку, що була колись швейцарською чи приміщенням для шкільного сторожа (Голов., Тополя.., 1965, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 428.