ШАТРОВИЙ

ШАТРО́ВИЙ, а, е. Стос. до шатра; // Який є шатром (у 2 знач.). Буковинські церкви мають одну особливість, яка ніде не спостерігається. В них шатрові перекриття кожної клітки не мають виявлення в зовнішніх формах будівлі, а сховані під одним загальним дахом (Дерев. зодч. Укр., 1949, 38); Трьохкупольний храм Івана Богослова [1744 р.] у Скориках Підволочиського району має шоломовидні та шатрові верхи (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 421.

Шатровий, а́, е́ Шатерный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 487.