ШАТРО

ШАТРО́, а́, с.

1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Шевч., II, 1963, 315); З-під парусинового шатра на мене дивилися зморені обличчя жінок і білоголова синьоока дітвора (Мур., Бук. повість, 1959, 68); *У порівн. Нарвавши квіточок, сіла вона під розлогу яблуню, що, як шатро, розпустила навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю (Мирний, І, 1954, 252); Мов шатра старовинні, Жовтіють копи в полі (Рильський, Зим. записи, 1964, 71); // чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо. Велике старезне дерево, чорніючи своїм могучим стовбуром, розкинувши чепурно проти стемнілого неба нерухоме шатро сонного листя, стояло, як і попереду, самотнє (Гр., II, 1963, 252); І.. плесо і освітлені місяцем шатра плакучих верб та кущів попід берегом,— все принишкло, мовби заворожене, все причаїлось у якомусь чеканні (Гончар, II, 1959, 266); Виноград на деревах створює розкішне зелене шатро (Веч. Київ, 12.VІІ 1968, 4); // перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід. Під синім, зоряним шатром неба було тихо та тепло… (Коцюб., І, 1955, 50); Чудесне зоряне небо розкинуло своє шатро над Парижем (Рибак, Помилка.., 1956, 201); То літньої ночі було на Дніпрі… Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі І очі зоріли дівочі… (Вороний, Вибр., 1959, 104); Чотири пальми наді мною, Над ними зоряне шатро (Дмит., Вітчизна, 1948, 131).

◊ Стоя́ти (ста́ти) ша́трами (в ша́трах) — розташовуватися десь для проживання в такому житлі. Розбійники вирубали там дерево та кущі й стали шатрами (Н.-Лев., III, 1956, 278); Понад гаєм, над водою, Стелються тумани; Стоять в шатрах над річкою Волохи-цигани (Бор., Тв., 1957, 90).

2. Опуклий дах, покрівля, що має форму півкулі; купол, баня. Водонапірна башта складається з верхнього дерев’яного шатра і металевої основи на чотирьох стояках і фундаменту (Колг. Укр., 2, 1957, 39); // У старовинній архітектурі — покрівля у вигляді високої чотиригранної чи восьмигранної піраміди, на верхівці якої закріплено хрест (у церковних спорудах) чи флюгер (у цивільних). Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик з шатром на ньому (Дерев. зодч. Укр., 1949, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 421.

Шатро, ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп’яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 487.