ШАГ

ШАГ, а́, ч., іст. До революції на Україні-дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш. Хто шага не береже, той не варт і копійки (Укр.. присл.., 1955, 207); Жив собі чоловік Омелько та ходив він до моря на заробітки й заробив за літо сорок шагів (Україна.., І, 1960, 158); Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків [стручків] за шага (Свидн., Люборацькі, 1955, 96); // Найменша грошова сума. Опинився Шавкун серед великого города без шага грошей, без знайомих людей (Мирний, І, 1949,372); —Віддала дочку заміж, оженила сина, батька поховала — та ніде й шага не позичала (Л. Янов., І, 1959, 148).

◊ І (ні) [ла́маного, щерба́того, залі́зного і т. ін.] шага́ не ма́ти (не взя́ти, не да́ти і т. ін.)— зовсім нічого не мати, не взяти, не дати тощо (про гроші). [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (Кроп., V, 1959, 196); —Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділиться худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (Стор., I, 1957, 39); [Юда:] Та що ж би розпочав я-голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Л. Укр., III, 1952, 138); На щерба́тий шаг див. щерба́тий; Не ва́ртий [ла́маного] ша́га див. ва́ртий; Ні на шаг — те саме, що Ні на гріш (див. гріш). Скрізь блукають голі-босі, Крихти, лану ждуть і досі, Мов його поглинув враг! Без роботи міцні руки Опускаються з розпуки… Праці, праці! Ні на шаг! (Граб., І, 1959, 266); Щерба́тий шаг див. щерба́тий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 395.

Шаг, га, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Рудч. Ск. II. 27. Був шаг, та в кешені розтерся. Ном. Ум. Шажок. Грин. III. 244. Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! Ном. № 10595.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 481.