ЧУРІТИ
Значення чуріти це
ЧУРІ́ТИ, ри́ть, діал. Дзюрити. — Я кинув геть топорець [топірець], обілляв безтямну водою, спинив кров, що чуріла з її рани (Фр., IV, 1950, 393); Проколов десь ногу в дірявім постолі, кров чуріла (Хотк., II, 1966, 105); Коровиця жує [сіно], а молоко чурить до дійниці білими струйками [струмками] (Круш., Буденний хліб.., 1960, 360); // безос. Чуріло на оструб (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 385.
Чуріти, рю, риш, гл. = Дзюрити. Чуріло на оструб. Шух. І. 91.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 478.
чуріти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| curti | чуріти |
чуріти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| churity | churity | churity |
чуріти Рід - дієслово, недоконаний вид
чуріти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чурю | чуримо |
| 2 особа | чуриш | чурите |
| 3 особа | чурить | чурять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чурітиму | чурітимемо |
| 2 особа | чурітимеш | чурітимете |
| 3 особа | чурітиме | чурітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | чурів | чуріли |
| Жіночий рід | чуріла | |
| Середній рід | чуріло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чурімо | |
| 2 особа | чури | чуріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | чурячи | |
| Минулий час | чурівши |
чуріти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |