ЧУННИК
Значення чунник це
ЧУ́ННИК, а, ч., заст. Ремісник, який виготовляв чуні. При спуску в шахту [у XIX ст.] на ноги взувалися чуні.. їх виплітали з конопляних мотузків спеціальні майстри — чунники (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 384.
чунник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Connick | чунник |
чунник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| chunnyk | chunnyk | chunnyk |
чунник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
чунник Словоформи слова
| Називний | чунник | чунники |
| Родовий | чунника | чунників |
| Давальний | чунникові, чуннику | чунникам |
| Знахідний | чунника | чунників |
| Орудний | чунником | чунниками |
| Місцевий | на/у чуннику, чунникові | на/у чунниках |
| Кличний | чуннику | чунники |
чунник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |