ЧУДИТИ
Значення чудити це
ЧУДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., розм. Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно; // Говорити що-небудь несерйозно, заради жарту, жартувати (у 1, 2 знач.). Ніхто краще п’яного не зіграє, як Тихін,— чудить добре вміє (Горд., Дівчина.., 1954, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 374.
чудити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| kink | чудить |
чудити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| chudyty | chudyty | chudyty |
чудити Рід - дієслово, недоконаний вид
чудити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чуду | чудимо |
| 2 особа | чудиш | чудите |
| 3 особа | чудить | чудять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чудитиму | чудитимемо |
| 2 особа | чудитимеш | чудитимете |
| 3 особа | чудитиме | чудитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | чудив | чудили |
| Жіночий рід | чудила | |
| Середній рід | чудило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чудімо | |
| 2 особа | чуди | чудіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | чудячи | |
| Минулий час | чудивши |
чудити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |