ЧУДЕСНИК

Значення чудесник це

ЧУДЕ́СНИК, а, ч., розм.

1. заст. Чаклун (у 1 знач.).

2. перен. Людина, здатна творити щось незвичайне, дивовижне. Людина володіє землею і господарює на ній по-соціалістичному. Тим-то і виросли в радянській хліборобській сім’ї чудесники (Літ. Укр., 15.III 1963, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 373.

чудесник Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
miracleчудесник

чудесник Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
chudesnykchudesnykchudesnyk

чудесник Рід - іменник, чоловічий рід, істота

чудесник Словоформи слова

Називнийчудесникчудесники
Родовийчудесникачудесників
Давальнийчудесникові, чудесникучудесникам
Знахіднийчудесникачудесників
Оруднийчудесникомчудесниками
Місцевийна/у чудеснику, чудесниковіна/у чудесниках
Кличнийчудесникучудесники

чудесник Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
835

чудесник в англійській розкладці - xeltcybr

Цитати української літератури з використанням слова чудесник

"Андрія цікавить чудесник, який, справлявши піч, розповів про хитрі димоходи всередині"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь