ЧИРГИКАТИ
Значення чиргикати це
ЧИРГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., виг., розм.
1. Проводити чим-небудь гострим (пилкою, ножем) по твердому предмету, створюючи деренчливі звуки.— Ти так, ніби для себе стараєшся, — жалівся Денис.. — Знай своє: чиргикай пилкою (Тют., Вир, 1964, 243); // Тручись об тверду поверхню, утворювати такі звуки. Лом чиргикає об сніг (Воскр., Взагалі.., 1948, 150).
2. Те саме, що щебета́ти 1. Ластівки чиргикають (Свидн., Люборацькі, 1955, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 328.
Чиргикати, каю, єш, гл. О ласточкахъ: чирикать. Ластівки чиргикають. Св. Л. 218.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 463.
чиргикати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to get | добираться |
чиргикати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
chyrhykaty | chyrhykaty | chyrhykaty |
чиргикати Рід - дієслово, недоконаний вид
чиргикати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиргикаю | чиргикаємо |
2 особа | чиргикаєш | чиргикаєте |
3 особа | чиргикає | чиргикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиргикатиму | чиргикатимемо |
2 особа | чиргикатимеш | чиргикатимете |
3 особа | чиргикатиме | чиргикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чиргикав | чиргикали |
Жіночий рід | чиргикала | |
Середній рід | чиргикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиргикаймо | |
2 особа | чиргикай | чиргикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чиргикаючи | |
Минулий час | чиргикавши |
чиргикати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |
чиргикати в англійській розкладці - xbhubrfnb
Цитати української літератури з використанням слова чиргикати
"— Та доки ж чиргикати? Доки дух випре? Уже й так сорочка мокра…"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир