ЧИНОВНИЙ
Значення чиновний це
ЧИНО́ВНИЙ, а, е, заст.
1. Який перебуває в якому-небудь чині на державній службі. Незабаром наїхало в село чиновного панства. Питають-розпитують, пишуть-записують (Мирний, II, 1954, 42); Стиснута гранітом, суворо темніла Нева, зводились над нею мости, наповнювались вулиці торговим і чиновним людом (Рибак, Помилка.., 1956, 46); // у знач. ім. чино́вний, ного, ч. Те саме, що чино́вник 1.
2. Який має великий чин, ранг. [Мартин:] Ще спить. Сказано, чиновний чоловік, не то, що простий шляхтич: ще й чорти навкулачки не бились, а він схопиться і гасає по хазяйству!.. (К.-Карий, І, 1960, 349); — Гарний твій зять, хоч і не дуже чиновний,— говорили батюшки о. Хведорові (Н.-Лев., І, 1956, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 327.
чиновний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bureaucratic | чиновный |
чиновний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| chynovnyi | chynovnyi | chynovnyy |
чиновний Рід - прикметник
чиновний Словоформи слова
| Називний | чиновний | чиновна | чиновне | чиновні |
| Родовий | чиновного | чиновної | чиновного | чиновних |
| Давальний | чиновному | чиновній | чиновному | чиновним |
| Знахідний | чиновний, чиновного | чиновну | чиновне | чиновні, чиновних |
| Орудний | чиновним | чиновною | чиновним | чиновними |
| Місцевий | на/у чиновному, чиновнім | на/у чиновній | на/у чиновному, чиновнім | на/у чиновних |
чиновний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
чиновний в англійській розкладці - xbyjdybq
Цитати української літератури з використанням слова чиновний
"От тобі й чиновний жених… Ха-ха!"Карпенко-Карий Іван - Мартин Боруля
"— Гарний твій зять, хоч і не дуже чиновний, — говорили батюшки о"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Причепа