ЧЕХАРДА

ЧЕХАРДА́, и, ж.

1. Гра, в якій гравці по черзі стрибають через своїх партнерів, що стоять зігнувшись або рачки. Я вулицею Кірова іду. Шумить осіннє листя у саду. Дівчатка біля школи — із м’ячем, А хлопці — затівають чехарду… (Нех., Ми живемо.., 1960, 124).

2. перен., розм. Плутанина, безладдя через безперервні зміни, зміщення і т. ін. Ми розтріпали уряд Керенського по ниточці, ми змусили Тимчасовий уряд проробити міністерську чехарду направо й наліво.. (Ленін, 38, 1973, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 319.

чехарда́ — старовинна народна гра, в якій гравці по черзі стрибають через своїх партнерів, що стоять зігнувшись або рачки.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 640.