ЧЕРПАТИ

ЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка.

1. Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим-небудь (перев. знизу, з глибини чогось). — Мати ж моя мила, Де Настусю діла? — Пішла до криниці Черпати водиці (Чуб., V, 1874, 724); Титарка налила варенухи в миски. Молодиці черпали з мисок ложками й пили (Н.-Лев., III, 1956, 109); Весь ярмарок, згоряючи від спраги, черпає з нього [Дніпра] пригорщами, кухлями, тисячами відер, а в ньому не меншає анітрохи (Гончар, І, 1959, 41); // При переміщенні по воді, болотистій, піщаній або сніговій поверхні набирати куди-небудь (в корпус, кузов, у взуття і т. ін.) якоїсь рідини або сипкої маси. Черпаючи бортом воду, ледве-ледве доліз він [пароплав] до Севастополя, і то на буксирі під кінець (Л. Укр., V, 1956, 219); *Образно. Ху-у-у! Широкі груди черпають повітря повними жменями (Козл., Ю. Крук, 1950, 59).

2. перен. Брати, здобувати, запозичувати щось з чого-небудь, від когось. Коста Хетагуров багато черпав із стародавнього осетинського епосу для своєї творчості (Тич., III, 1957, 418); Матеріали для своїх книг письменники здебільшого черпали безпосередньо в цехах заводів, шахтах, в депо, на полях колгоспів, у школах — скрізь, де творилось нове життя (Іст. укр. літ., II, 1956, 135); // Здобувати підтримку, наснагу в чомусь; набиратися сил, натхнення, використовуючи якний-небудь досвід. Сучасний комуністичний рух черпає і черпає силу в ленінізмі, у вірності принципам пролетарського інтернаціоналізму (Ком. Укр., 6, 1907, 10); Нічого іншого не чекав Щорс почути від своїх прекрасних бійців. У них завжди черпав він свою силу й віру в перемогу (Довж., I, 1958, 208); Так отим же ми й багаті, Що черпає брат у брата Досвід, силу, щастя теж (Ус., Дорогами.., 1951, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 312.

Черпати, па́ю, єш, гл. Черпать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 459.