ЧЕРВОНОКОЗАЧИЙ

ЧЕРВОНОКОЗА́ЧИЙ, а, е. Стос. до червоного козацтва. Піввіку тому цими горами й долами в грізному блиску шабель пролітала кіннота Будьонного й черво-нокозачі полки Віталія Примакова (Літ. Укр., 4.VI 1971, 2); — Двоюрідний брат батька Г альчевського,— впевнено збрехав Варчук.— Привіз важливі вісті про розташування Першої кавбригади Багнюка. Вона входить у склад Другої червонокозачої дивізії (Стельмах, II, 1962, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 299.