ЧВИР

ЧВИР, у, ч.

1. Нагар з тютюну в люльці, мундштуці.

*У порівн. [Пропашка:] Пху!.. Гіркота ж яка, мов чвир у люльці… (Мик., І, 1957, 224).

2. діал. Залишки при цукроварінні.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 288.

Чвир, ру, м.

1) Гарь въ трубкѣ. Мил. М. 75.

2) Родъ водки: полугаръ.

3) Отброски при сахарномъ производствѣ. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 448.