ЦУРКИЙ

ЦУРКИ́Й, а́, е́, діал.

1. Який має вигляд палички.

2. Крупний (про сіль). Солі цуркої вкинувши, коновку повну взяла [мати] і долила ще водою (Тич., І, 1957, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 251.

Цуркий, а, е.

1) Въ видѣ палочекъ.

2) О соли: крупный. Цурка сіль. Конст. у. Ум. Цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне…. чи ба яке цуркеньке. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 438.