ЦВІРІНЧАТИ
Значення цвірінчати це
ЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Те саме, що цвірі́нькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (Тесл., Вибр., 1950, 68); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти.. різні птахи (Ю. Янов., II, 1958, 218); Сіно сухе, пахуче, а вечір теплий, земля ще пахтить денним сонцем, цвірінчать коники (Вас., II, 1959, 157); Діти швидко завчили довгого вірша й цвірінчали горобенятами з-за воріт услід Миколі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 186.
Цвірінчати, чу, чиш, гл. = Цвірінькати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 425.
цвірінчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| zvirata | цвірінчати |
цвірінчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tsvirinchaty | tsvirinchaty | tsvirinchaty |
цвірінчати Рід - дієслово, недоконаний вид
цвірінчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | цвірінчу | цвірінчимо |
| 2 особа | цвірінчиш | цвірінчите |
| 3 особа | цвірінчить | цвірінчать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | цвірінчатиму | цвірінчатимемо |
| 2 особа | цвірінчатимеш | цвірінчатимете |
| 3 особа | цвірінчатиме | цвірінчатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | цвірінчав | цвірінчали |
| Жіночий рід | цвірінчала | |
| Середній рід | цвірінчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | цвірінчімо | |
| 2 особа | цвірінчи | цвірінчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | цвірінчачи | |
| Минулий час | цвірінчавши |
цвірінчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |