ХІМІЧНИЙ

ХІМІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до хімії, пов’язаний з нею. Закони зовнішнього світу, природи, що поділяються на механічні і хімічні (це дуже важливо), є основи доцільної діяльності людини (Ленін, 29, 1972, 157); Явища, при яких відбувається утворення нових речовин з новими властивостями, називають хімічними явищами (Підручник дезинф., 1953, 14); Сучасна хімічна наука успішно розв’язує найскладніші проблеми пізнання і дедалі глибше проникає в таємниці природи (Наука.., 3, 1957, 22); Дивно було Наринському вислухувати таке від людини, яка, здавалось, могла мислити лише хімічними формулами (Шовк., Інженери, 1956, 73); Дослідження хімічного складу води, яка утворює хмари, завжди виявляє наявність солей морського походження (Наука.., 2, 1957, 20); Електричну енергію можна добути з механічної, теплової і хімічної енергії (Фізика, II, 1957, 95); // Який стосується явищ, що їх вивчає хімія. Важливе значення для підвищення врожаю кукурудзи на кислих грунтах має вапнування. Воно поліпшує хімічні, фізико-хімічні та мікробіологічні процеси в грунті (Добрива.., 1956, 187); Вперше в науці Ломоносов відкрив і експериментально довів закон збереження маси при хімічних перетвореннях (Наука.., 1, 1957, 17); // Признач. для занять хімією. У невеликій своїй хімічній лабораторії він на досвіді перевіряв все прочитане (Видатні вітч. географи.., 1954, 43); Спеціальний хімічний посуд, призначений для нагрівання, робиться з тонкого скла: він крихкий, легко б’ється, але добре витримує нагрівання (Уроки.. хіміка, 1956, 6); // Який готує хіміків. [Люба:] Потім ми поступимо в виш. Я — в інститут авіації, а ти — в хімічний (Мик., І, 1957, 451).

Хімі́чний оліве́ць — олівець з особливим графітом, який при змочуванні пише як чорнило. Яким із виразом великого задоволення закреслив його прізвище. Навіть олівця був послинив —— забув, що хімічний (Головко, II, 1957, 128); Від роси вона [записка] розмокла, і літери, написані хімічним олівцем, розповзлися в сині плями (Панч, В дорозі, 1959, 90).

&́9651; Хімі́чна кіне́тика див. кіне́тика; Хімі́чна реа́кція — перетворення одних речовин в інші, що відрізняються за складом та властивостями від вихідних. Бувало, що зіпсується на міні ударник або вчиниться хімічна реакція в гримучім живім сріблі капсуля (Ю. Янов., II, 1958, 33); Хімічні явища інакше називаються хімічними реакціями (Уроки.. хіміка, 1956, 26); Хімі́чна сполу́ка див. сполу́ка; Хімі́чна спорі́дненість див. спорі́дненість; Хімі́чний елемент — проста речовина, яку не можна хімічно розкласти на простіші речовини. Хімічний елемент — це вид атомів, ядра яких мають один і той же заряд (Хімія, 9, 1956, 28); Наша промисловість практично використовує тепер усі хімічні елементи Менделєєвської таблиці, тоді як у дореволюційний час використовувалось лише 14 з них (Наука.., 3, 1958, 2).

2. Пов’язаний з застосуванням методів, засобів хімії у виробництві й виготовленні виробів. Будувати цей завод почали напередодні війни чотирнадцятого року, а закінчували вже тоді, коли оборонне значення хімічної промисловості стало ясним навіть царському урядові (Шовк., Інженери, 1956, 76); // На якому виготовляють вироби такими методами, засобами. Гудок хімічного заводу раптом заглушив на мить весняні звуки й нагадав обом хлопцям, що треба поспішати на комсомольські збори (Донч., II, 1956, 14); // Вигот. методами, засобами хімії. Листівки пахли хімічною фарбою (Собко, Серце, 1952, 36); На Чернігівському комбінаті хімічного волокна виготовляють надзвичайно міцні нитки (Веч. Київ, 27.VIII 1974, 2); Хімічні засоби боротьби з бур’янами та комахами-шкідниками у сільському господарстві досить ефективні (Знання.., 8, 1969, 2).

3. Який базується на використанні продуктів хімії з воєнною метою. Можна було сподіватись на хімічну атаку або повітряний напад (Трубл., І, 1955, 77); Хімічна команда дає димову завісу (Ю. Янов., IV, 1959, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 73.