ХОРУВАТИ
Значення хорувати це
ХОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Хворіти. Кажуть люди та говорять, що я ся малюю, Моє личко тим-то й файне, що я не хорую (Коломийки, 1969, 181); По морі ми пливли без злих пригод, Лиш хорував погано весь народ (Фр., XI, 1952, 140); *Образно. Органіст уже встиг вилічити клавіші, але струни ще хорували й хрипіли (Н.-Лев., III, 1956, 222); // на що. Мати якусь хворобу, недугу. Хтось.. на велике безсоння хорував, і бронхіт мав (Л. Укр., V, 1956, 407).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 131.
Хорувати, рую, єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 411.
хорувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| herawati | хорувати |
хорувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| khoruvaty | khoruvaty | khoruvaty |
хорувати Рід - дієслово, недоконаний вид
хорувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хорую | хоруємо |
| 2 особа | хоруєш | хоруєте |
| 3 особа | хорує | хорують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хоруватиму | хоруватимемо |
| 2 особа | хоруватимеш | хоруватимете |
| 3 особа | хоруватиме | хоруватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | хорував | хорували |
| Жіночий рід | хорувала | |
| Середній рід | хорувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хоруймо | |
| 2 особа | хоруй | хоруйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | хоруючи | |
| Минулий час | хорувавши |
хорувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |