ХМУРИТИ
Значення хмурити це
ХМУ́РИТИ, рю, риш, недок., перех. Насуплювати брови, морщити чоло, обличчя, виражаючи зажуреність, незадоволення, задуму і т. ін. Годі, друже, не хмур свого личенька! Хіба втіхи не знайдеш собі, Що темніш від зимової ніченьки Ти мовчиш та конаєш в журбі́ (Граб., І, 1959, 435); Гордіюк хмурив брови і приймав зневажливий вид (Хотк., II, 1966, 76); Постав його до машин — і він, хмурячи високого лоба, розбереться в них і сам почне їх творити (Стельмах, І, 1962, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 98.
хмурити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| frown | хмурити |
хмурити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| khmuryty | khmuryty | khmuryty |
хмурити Рід - дієслово, недоконаний вид
хмурити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хмурю | хмуримо |
| 2 особа | хмуриш | хмурите |
| 3 особа | хмурить | хмурять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хмуритиму | хмуритимемо |
| 2 особа | хмуритимеш | хмуритимете |
| 3 особа | хмуритиме | хмуритимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | хмурив | хмурили |
| Жіночий рід | хмурила | |
| Середній рід | хмурило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хмурмо | |
| 2 особа | хмур | хмурте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | хмурячи | |
| Минулий час | хмуривши |
хмурити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |