ХМИКАТИ
Значення хмикати це
ХМИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти «хм», виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін. Він [голова зборів] підтакував, ухвально кивав головою, компетентно хмикав і орлом позирав навкруги (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 341); Вона не тільки чистенько одягалася, але в такому порядку тримала папери на столі і в шафі, що Ауер, спостерігаючи цю акуратність, тільки задоволено хмикав (Хижняк, Тамара, 1959, 82); — Зроби милість, допусти до нього [пана] або поклич.— Так і покличу! Завтра з мішечком,— презирливо хмикає Никанор (Стельмах, І, 1962, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 96.
Хмикати, каю, єш, гл. Произносить хм. Полт. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 405.
хмикати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| hem | хмыкать |
хмикати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| khmykaty | khmykaty | khmykaty |
хмикати Рід - дієслово, недоконаний вид
хмикати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хмикаю | хмикаємо |
| 2 особа | хмикаєш | хмикаєте |
| 3 особа | хмикає | хмикають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хмикатиму | хмикатимемо |
| 2 особа | хмикатимеш | хмикатимете |
| 3 особа | хмикатиме | хмикатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | хмикав | хмикали |
| Жіночий рід | хмикала | |
| Середній рід | хмикало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | хмикаймо | |
| 2 особа | хмикай | хмикайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | хмикаючи | |
| Минулий час | хмикавши |
хмикати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |