ХИЖАЦЬКИЙ

ХИЖА́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до хижа́к 1. Не одна вівця гине від гострих хижацьких зубів. Але пастух відповідає за все (Донч., І, 1956, 116); // Належний хижакові. Знав Одінцов тропу хижацьку, І птаха лет між верховіть, І мить, коли іде зненацька Кошлатим привидом ведмідь (Дмит., Вірші.., 1949, 369); // Власт. хижакові; такий, як у хижака. [Кассандра:] Не знаю я нічого, тільки бачу кривий гієни погляд, тільки чую проникливий хижацький голос… (Л. Укр., II, 1951, 307); // Який виражає хижацтво (у 1-3 знач.). З великою викривальною силою Мирний вивів у своїх творах представників української буржуазії, показав її справжнє хижацьке обличчя (Укр. літ., 9, 1957, 39); Не жаль, а якась звірина радість відбилася у фашиста в очах. Сите, аж обвисле з перепою обличчя розпливлося в хижацькій посмішці (Ле, Клен. лист, 1960, 57).

2. перен. Який базується на пограбуванні, експлуатації кого-небудь. Мирне співіснування.. сприяє зміцненню сил робітничого класу і всіх трудящих і сковує позиції імперіалістів, всіляко утруднює здійснення їх хижацьких планів (Ком. Укр., 9, 1963, 26); Хижацька експлуатація з боку феодалів і постійні війни розоряли трудяще населення (Іст. СРСР, І, 1956, 35); [Олізар:] Гляньте: вже в потухлих очах під’яремних людей загорається гордий огонь волі, і край вашому хижацькому царству — недалеко! (Вас., III, 1960, 446).

3. перен. Який заради користі ведеться таким способом, що призводить до збіднення або знищення природних багатств, спотворення природи. Через хижацький промисел у північних морях майже повністю зникли гренландські кити, а деякі, багаті раніше на рибу райони перетворилися на мертву водну пустелю (Наука.., 7, 1970, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 53.

Хижацький, а, е. Хищническій. К. Бай. 63. І ніхто не приголубить хижацького сина. К. Псал. 255.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 396.