ХВАЛЬБА
Значення хвальба це
ХВАЛЬБА́, и́, ж., розм. Вихваляння, похвала. Раї стало ніяково від хвальби десятника (Коп., Вибр., 1948, 65); Він з фаху вибійник і має, Здається, усі шістдесят. Та ще почува себе справно (Не хвастощі це, не хвальба), На пенсію вийшов недавно, Та зараз усидиш хіба..! (Воскр., З перцем!, 1957, 275); Найбільше допікала старій хвальба дівера за прирізку землі (Кос., Новели, 1962, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 33.
Хвальба, би, ж.
1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Ном. № 7477. Власна хвальба не платить. Ном. № 2561.
2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. Чуб. І. 282.
3) Угроза.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 390.
хвальба Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| praise | хвастовство |
хвальба Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| khvalba | khval'ba | khval'ba |
хвальба Рід - іменник, жіночий рід, неістота
хвальба Словоформи слова
| Називний | хвальба | хвальби |
| Родовий | хвальби | хвальб |
| Давальний | хвальбі | хвальбам |
| Знахідний | хвальбу | хвальби |
| Орудний | хвальбою | хвальбами |
| Місцевий | на/у хвальбі | на/у хвальбах |
| Кличний | хвальбо | хвальби |
хвальба Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 4 |
хвальба в англійській розкладці - [dfkm,f
Цитати української літератури з використанням слова хвальба
"— Це не хвальба, дядьку, а суща правда"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"— А коли се не хвальба й не гордість? Що тоді?"Винниченко Володимир Кирилович - Чесність з собою