ХАРЧУВАННЯ

ХАРЧУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. харчува́ти і харчува́тися. За возами йшли вантажені верблюди, за ними гнали отари, частково призначені для потреб Раїмського гарнізону, частково для харчування величезної маси людей (Тулуб, В степу.., 1964, 246); — Ви повинні взяти з собою сяку-таку одежу та карбованців сто двадцять п’ять — сто п’ятдесят на харчування і дорогу за океан (Стельмах, І, 1962, 197); Горох використовують переважно на харчування у вигляді крупи (Зерн. боб. культ., 1956, 10); Правильне харчування — запорука здоров’я, продовження життя і підвищення працездатності (Наука.., 10, 1962, 44); Харчування молоком матері забезпечує організм головним чином білковими речовинами і жирами (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 79); Важливу роль у піднесенні матеріального добробуту населення нашої країни відіграє громадське харчування (Ком. Укр., 1, 1964, 38).

2. Те, чим харчують (у 1 знач.), харчуються; продукти, харчі. Загубила торбу з хлібом… загубила харчування (Сл. Гр.); Олександр передав Данилові торбу з харчуванням і браунінгами, трусонув брата за плечі: не бійся, мовляв (Стельмах, II, 1962, 156); — Вже понад сто років шукають люди формулу речовини, що заступила б звичайне харчування (Смолич, I, 1958, 71).

Проду́кти харчува́ння — їжа, їстівні продукти, продовольчі товари.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 28.

Харчування, ня, с.

1) Столованіе, прокормленіе. К. Досв. 115. Славивсь він добрим харчуванням між усіма куренями. К.

2) = Харч. Загубила торбу з хлібом…. загубила харчування. ЕЗ. V. 153.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 388.