ХАРАКТЕРНИК

Значення характерник це

ХАРАКТЕ́РНИК, а, ч.

1. заст. Чаклун, чарівник (у 1 знач.). — Дід мій був запорожець.. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був і великий характерник: знався з відьмами, з чортами (Стор., І, 1957, 81); [Мусій:] Дивимось, аж то не наш в’язень, а щось неподобне.. Дак що ж, коли він, сам казав, що він характерник!. Бо як глянули до в’язниці, то то був там козак, а то вже стала дівчина… (Гр., II, 1963, 569).

2. перен., розм. Те саме, що чарівни́к 2. Видно, він очарував її, характерник чорнобровий!.. Вона мало що пам’ятає з того часу про той вечір (Мирний, І, 1954, 218); А спів Садовського! А Саксаганський-маг! Два характерники, Панас той і Микола, Що народилися в розложистих степах (Рильський, Поеми, 1957, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 25.

Характерник, ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 387.

характе́рник — чаклун, ворожбит; також перевертень (характе́рство, характе́рництво — чаклунство, ворожбитство, оборотництво); про козака-чаклуна читаємо в «Чорній раді» П. Куліша; у нього ж: «Характерника хіба срібна куля візьме!», «За нами плистиме характерник — сей знає, чим погоню відвернути», «Вони беруть однією хистю, а в нашого брата про запас і характерство єсть»; великим характерником був легендарний отаман Іван Сірко; він нібито вмів перевтілюватися в хорта і таким чином дізнаватися про таємниці ворога; його не брала ні куля, ні шабля, ні смерть; він тричі помирав і двічі воскресав; у третій раз, помираючи, наказав відрубати свою праву руку і сім років носити її попереду війська в тяжкі години, а потім повертати йому ту руку в могилу; хто буде цілий рік поливати його курган-могилу водою, принесеною з Дніпра, той знатиме те, що знав сам отаман-характерник, який вийде до такого сміливця з могили.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 615-616.

характерник Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
characternikiхарактерник

характерник Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
kharakternykkharakternykkharakternyk

характерник Рід - іменник, чоловічий рід, істота, однина і множина

характерник Словоформи слова

Називнийхарактерникхарактерники
Родовийхарактерникахарактерників
Давальнийхарактерникові, характерникухарактерникам
Знахіднийхарактерникахарактерників
Оруднийхарактерникомхарактерниками
Місцевийна/у характернику, характерниковіна/у характерниках
Кличнийхарактерникухарактерники

характерник Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1147

характерник в англійській розкладці - [fhfrnthybr

Цитати української літератури з використанням слова характерник

"Цілі томи про ту козаччину понаписував, всі перекази про запорозьких чаклунів-характерників позбирав, і сам став як характерник"Гончар Олесь Терентійович - Собор

"— Ну вже й характерник! Як що придумає, так тільки держись."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир

"Бувають над ними й воєводи часом, як той же князь Острозький чи воєвода Претвич або якийсь Дашкевич, що сам, кажуть, схожий на татарина, і знає мову татарську й османську, день тут, день там, невловимий, як характерник"Загребельний Павло Архипович - Роксолана

"Характерник непорушний, мов викут із каменя"Самчук Улас Олексійович - Волинь

"«Там жив характерник Канцибера, а тепер людей лякають чорти"Кащенко Адріан Феофанович - Великий Луг запорозький

"— Хо-хо! Ну и голова, ловкач! Характерник! — раздалось кругом."Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы

"А при тім він Богові молиться, в церкву ходить, людям добре творить… Ось який характерник, і про таких я знав… А коли в мене ще останете, то і про тих характерників, яких я знав на Запорожжі, розкажу вам."Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний

"Міг характерник пропасницю або жовтяницю з людини вигнати, иров у рані зупинити, умів бурю та град замовою від ниви відвести"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря

"“Що воно за біс, — подумав дід, — чи не характерник…” Хотів вже був до його обізваться, коли чує — щось гепнуло за деревами та так іскрами кругом і обсипало"Стороженко Олекса Петрович - Закоханий чорт