ХАЗЯЙСТВО

ХАЗЯ́ЙСТВО, а, с.

1. Виробнича, передусім сільськогосподарська, одиниця із засобами виробництва (землею, худобою і т. ін.); господарство (у 5 знач.). Старий Гамза як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Мирний, IV, 1955, 204); На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона (Коцюб., II, 1955, 334); Спать, спать пора, роботи-бо чимало Узавтра: лаштуватись до весни Заздалегідь, як хазяям годиться Великого хазяйства гуртового (Рильський, III, 1961, 119); // Дім разом з предметами хатнього вжитку, надвірними будівлями, садибою. Уставала Маруся раніш од усіх і лягала од усіх пізніш, бо, пораючись у дідусевім хазяйстві, було їй, вже казано вам, такого діла, що ой-ой! (Вовчок, І, 1955, 382); Кирила прохали оглянути дачне хазяйство. Корова звалася Гашка, мала чудове вим’я і всім лизала руки (Коцюб., II, 1955, 218).

2. Майно якого-небудь виробництва або виробничої одиниці (земельні угіддя, господарські будівлі, інвентар, продукти харчування і т. ін.). На два ступені од дверей зелений горбик з лядою,— то погріб бабин. За хатою десять вишень та дві груші,— ото й усе хазяйство Хомишине… (Н.-Лев., І, 1956, 72); // розм. Сукупність предметів, речей індивідуального вжитку. Хлоп’ята.. подалися розшукувати Валерикове школярське хазяйство (Гончар, Таврія, 1952, 106).

&́9671; Зво́дити (звести́) з хазя́йства див. зво́дити.

3. Господарська діяльність; господарювання. — Чи робоча ж твоя невістка? — спитала кума, —чи тямить хоч трохи в хазяйстві? (Н.-Лев., II, 1956, 288); Скільки батько не нахиляв мене до хазяйства, але мене те не цікавило (Збірник про Кроп., 1955, 50).

&́9671; Бу́ти (лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися і т. ін.) на хазя́йстві — бути хазяїном двору, залишатися поратися, порядкувати, доглядати що-небудь у дворі чи хаті. Сама вона була на хазяйстві; паніматка пішла.. і наймичок забрала; а дочці наказала всякої роботи: і масло бити, і сметану збирати, і сир відгрівати (Свидн., Люборацькі, 1955, 6); Зосталася генеральша сама собі на хазяйстві (Мирний, І, 1949, 200); По хазя́йству по́ратися (бі́гати і т. ін.) — займатися господарством; господарювати. В погожі дні Данько, напнувши на плечі материн латаний кожух, любить поратися надворі по хазяйству (Гончар, II, 1959, 199); Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка.. казала їй добросердечно: — ..А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? (Хотк., І, 1966, 122).

4. розм. Збірн. до хазя́їн 1. Далі та далі почали усе більш, усе більш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пішли до волості (Кв.-Осн., II, 1956, 396).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 10.

Хазяйство, ва, с.

1) Хозяйство. Мірошник мав хороший млин, — в хазяйстві не аби що він. Гліб.

2) соб. Хозяева. Далі почали усе білш, усе білш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пійшли до волости. Кв. II. 164. Ум. Хазяйствечко. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу. Рудч. Ск. І. 149. Мав собі домочок і садочок, і город, — невеличке та хороше хазяйствечко. МВ. І. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 383.