ФІНА
Значення фіна це
ФІ́НА1, и, ж. Личинкова стадія розвитку стьожкового черв’яка.
ФІ́НА2, и, ж., діал. Хрещениця. — То моя фіна, ваша Анничка (Черемш., Тв., 1960, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 598.
фіна Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| FINA | фина |
фіна Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| fina | fina | fina |
фіна Рід - іменник, жіночий рід, істота, однина і множина,іменник, чоловічий рід, істота
фіна Словоформи слова
| Називний | фіна | фіни |
| Родовий | фіни | фін |
| Давальний | фіні | фінам |
| Знахідний | фіну | фін |
| Орудний | фіною | фінами |
| Місцевий | на/у фіні | на/у фінах |
| Кличний | фіно | фіни |
фіна Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 2 | 2 |
фіна в англійській розкладці - asyf
Цитати української літератури з використанням слова фіна
"А вже в Італії того "дикого фіна" й не перелічити: тут були й етруски, й вольски, й ґоги, й лонґобарди і навіть греки і араби в Сицилії та Неапольському краю"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українство на літературних позвах з Московщиною
"— А як ти попав до фіна? — зацікавився Омелян."Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь