ФІЛІГРАННІСТЬ

ФІЛІГРА́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. філігра́нний 2. В кінці конвейєра вже готова до упаковки сорочка все ж не могла не привернути Надійчиної уваги тонкою філігранністю, сказати б, вишуканістю крою, пошиття, відшліфовки найменшої деталі, шва (Коз., Листи.., 1967, 128); Все, що творить у цеху ця людина, відзначається філігранністю виконання (Веч. Київ, 17.IX 1968, 2); С. Чарнецький не досягнув Франкової філігранності й всеосяжності у передачі складного людського почуття — кохання (Рад. літ-во, 7, 1966, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 592.