ФІЛОСОФУВАТИ

ФІЛОСОФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що філосо́фствувати. До кінця свого життя він [П. Тичина] почував себе молодим, любив усе молоде й зелене, любив годинами філософувати з юними, ще нікому не відомими поетами (Наука і культура.., 1971, 308); — Я чую, що надлісничий хоче, аби він покинув студії юридичні та й вступив на теологію. Воно й не було би зле, — філософувала стара (Коб., І, 1956, 148); — Упертого коня приручиш лише голодом, — філософував капітан (Ірчан, II, 1958, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 595.