ФІГУРНИЙ

ФІГУ́РНИЙ, а, е.

1. Зроблений у формі якоїсь тварини, птаха, квітки, візерунка тощо; який має складну форму. Тодоска.. повертає до будинку з фігурними фасадними окрасами в стилі барокко (Стельмах, І, 1962, 78); Вироблявся в Каневі й покритий кольоровими поливами фігурний посуд — переважно барани з рельєфною вовною, а також леви та півні (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 62); Посередині кімнати.. стояв на тоненьких фігурних ніжках круглий стіл (М. Ол., Леся, 1960, 10); Особливий інтерес викликала фігурна або лекальна цегла, яку знайшли в будівельному розваллі (Літ. Укр., 12.Х 1965, 2); // Який має частини, деталі складної форми. Фігурні меблі; // Признач. для надання складної форми. Фігурні різці; // Який створює складну форму. Для фігурної нарізки [буряків] використовують спеціальні ножі (Укр. страви, 1957, 44); Фігурна обробка деревини.

2. Який виконується з фігурами (у 5 знач.). Фігурним танком проходила [Любка] по нерівних мостинах (Ле, Міжгір’я, 1953, 14); З фігурного віражу фашистська машина ніби падала просто на приплюсклих у воронці танкістів (Ле, Мої листи, 1945, 119); // Признач. для ковзання з фігурами. Фігурні ковзани.

&́9651; Фігу́рне ко́взання (ката́ння), спорт. — ковзання з виконанням певного комплексу рухів, а також танці на льоду. Віртуози фігурного катання приїхали до них [рижан] у гості (Рад. Укр., 17.XII 1971, 4); Фігу́рне пла́вання — групові гімнастичні вправи на воді.

3. Який зображає людину або тварину (про живопис); // Пов’язаний з відтворенням людини або тварини у скульптурі. У гіпсовому класі молодий художник змальовував голову Люція Вера,.. а в фігурному класі — Германіка і танцюючого фавна (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 21).

4. шах. Який відбувається за допомогою важких фігур. Фігурна атака на ферзевому фланзі.

5. заст. Фігуральний (у 2 знач.). Фігурний вислів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 585.